Отримані на основі аналізу великого емпіричного матеріалу результати дозволяють констатувати, що в умовах фінансово-економічної кризи підвищується ризик депривації культурних потреб соціально невпевнених категорій населення, витиснення культурних запитів на периферію індивідуальної й суспільної значимості під впливом економічного тиску і вкорінення соціокультурної нерівності. Встановлено, що зміцненню диференціації статусних груп у соціокультурному просторі, збільшенню між ними дистанції в сфері духовних, інтелектуальних, естетичних запитів і їхніх реалізацій сприяє активність політичних еліт щодо ідентифікації цих груп як об’єктів електорального впливу, а також активність ринку щодо їх цільового контролю.