Фіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання

ЗаголовокФіскальне регулювання стійкого національного економічного зростання
Тип публікаціїJournal Article
Year of Publication2020
АвториЄфименко, ТІ
Short TitleNauka innov.
DOI10.15407/scin16.05.021
Об'єм16
Проблема5
РубрикаЗагальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
Pagination21-38
МоваУкраїнська
Анотація

Вступ. Сучасну фіскальну політику в країнах з ринковою економікою, навіть за умови обтяження коронакризою, спрямовано на регулювання розподілу ресурсів між приватним і державним секторами з мінімальним впливом інфляційних чи дефляційних коливань на індекс цін виробників.
Проблематика. Дії держави, які мобілізують потенціал ринку, повинні охоплювати елементи податково-бюджетного реформування, пов’язані з комплексом цілеспрямованих заходів щодо зниження темпів зростання грошової маси.
Мета. Визначення основних напрямів системного посилення фіскальних функцій органів виконавчої влади, насамперед у протидії загрозам дестабілізації за наявності динамічних явищ глобалізації, кризогенності та їх подальшої мультиплікації.
Матеріали і методи. Використано методи просторово-часового ситуаційного аналізу та синтезу, а також порівняння динаміки статистичних макроекономічних показників (ВВП) у межах різних системних модельних оцінок впливу податкового реформування.
Результати. Розглянуто як позитивний, так і негативний досвід упровадження програм міжнародних фінансових інституцій та урядів різних держав, спрямованих на досягнення повної зайнятості працездатного населення й стійкого розвитку економіки за допомогою податково-бюджетних засобів управління попитом та усталених грошово-кредитних підойм. Обґрунтовано рекомендації щодо зміцнення регуляторних фіскальних важелів зростання стійкості соціально-економічної системи України з урахуванням сучасних тенденцій управління змінами, зокрема на тлі пандемії COVID-19.
Висновки. Раціональну податкову політику слід орієнтувати на вдосконалення законодавчих механізмів у поєднанні з формуванням та розподілом видатків, стимулюванням збереження ресурсів із метою їх більш прийнятного практичного використання. Обов’язкові платежі мають сплачуватися з джерел доходів суб’єктів господарювання та не повинні стосуватися капіталу, бо спрямування останнього на сплату податків суперечить інтересам інвесторів та цілям стійкого відтворення.

Ключові словаінвестування, борг, деглобалізація, заощадження, оподаткування, реформи, фіскальне регулювання