Державно-приватне партнерство як інструмент розвитку трудового потенціалу

Круглов, ВВ
Терещенко, ДА
Nauka innov. 2019, 15(6):5-13
https://doi.org/10.15407/scin15.06.005
Рубрика: Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
Мова: Англійська
Анотація: 
Вступ. Сучасним напрямом реалізації розбудови інфраструктури є залучення державою приватного власника в межах договорів про державно-приватне партнерство (ДПП).
Проблематика. Аналіз можливостей ДПП для розвитку трудового потенціалу на сучасному ринку праці, враховуючи особливості взаємодії державного та приватного капіталу та виходячи з їх економічних і соціальних цілей, є важливим питанням сьогодення.
Мета. Обґрунтування завдань та напрямів державно-приватного партнерства як інструменту розвитку трудового потенціалу, враховуючи основні цілі реалізації інфраструктурних проектів.
Матеріали й методи. Методи теоретичного узагальнення й систематизації (для визначення особливостей формування ДПП і трудового потенціалу на сучасному ринку праці), монографічний (огляд наукових поглядів на проблеми розвитку ДПП), статистичний метод (для відображення показників, що характеризують ДПП і трудовий потенціал), аналітичний метод (для визначення факторів, що впливають на реалізацію проектів ДПП як інструменту розвитку трудового потенціалу).
Результати. Встановлено, що реалізація проектів ДПП стимулює розвиток ринку праці та підвищує трудовий потенціал. У разі успішної реалізації проектів ДПП вирішуються соціальні проблеми за рахунок зростання якості послуг у галузі освіти, медицини, культури та ін. Реалізація інноваційних проектів державно-приватного партнерства у галузі освіти та науки безпосередньо формує передумови для зростання показників, що визначають трудовий потенціал в цілому та безпосередньо залучає персонал у конкретні проекти, де ключовим підходом є необхідність у висококваліфікованих фахівцях.
Висновки. Державна політика розвитку ДПП, інноваційного розвитку економіки та підвищення трудового потенціалу повинна спрямовуватися на законодавче формування інституційного середовища, впровадження ефективних економічних механізмів, формування сучасних стандартів, які відповідають основним напрямам розвитку економіки знань.
Ключові слова: інновації, державно-приватне партнерство, освіта, трудовий потенціал
Посилання: 
1. Dupont, L., Morel, L., & Guidat, C. (2015). Innovative public-private partnership to support Smart City: the case of "Chaire REVES". Journal of Strategy and Management, 8(3), 245-265.
https://doi.org/10.1108/JSMA-03-2015-0027
2. Narasimhan, R., & Aundhe, M. D. (2014). Explanation of Public Private Partnership (PPP) Outcomes in E-Government - Social Capital Perspective. System Sciences (HICSS). 47th Hawaii International Conference. January 6-9, 2014, Waikoloa, 2189-2199.
https://doi.org/10.1109/HICSS.2014.276
3. Trebilcock, M., & Rosenstock, M. (2015). Infrastructure public-private partnerships in the developing world: Lessons from recent experience. The Journal of Development Studies, 51(4), 335-354.
https://doi.org/10.1080/00220388.2014.959935
4. Fay, M., & Yepes, T. (2003). Investing in Infrastructure: What is Needed from 2000 to 2010? Policy Research Working Paper; № 3102. The World Bank. 
URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/18147 (Last accessed: 12.12.2018).
https://doi.org/10.1596/1813-9450-3102
5. Hodge, G. A., & Greve, C. (2007). Public-private partnerships: an international performance review. Public administration review, 67(3), 545-558.
https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00736.x
6. Nisar, T. M. (2007). Value for money drivers in public private partnership schemes. International Journal of Public Sector Management, 20(2), 147-156.
https://doi.org/10.1108/09513550710731508
7. Filippova, I. H. (2012). Institutional components of public labor potential. MPRA Paper 51422, 
URL: https://mpra.ub.uni-muenchen.de/51422/1/MPRA_paper_51422.pdf
(Last accessed: 12.12.2018).
8. Milev, A. Y. (2017). Management of the development of the region based on mobilization of labor potential. ISJ Theoretical & Applied Science, 10(54), 88-91.
https://doi.org/10.15863/TAS.2017.10.54.19
9. Zaytseva, I. V., Semenchin, E. A., Vorokhobina, Y. V., & Popova, M. V. (2014). Optimal control of labour potential of the region. Life Science Journal, 11(11s), 674-678.
10. Vinogradov, D., Shadrina, E., & Kokareva, L. (2014). Public procurement mechanisms for public-private partnerships. Journal of Public Procurement, 14(4), 538-566.
https://doi.org/10.1108/JOPP-14-04-2014-B004
11. Koppenjan, J. F. M. (2005). The formation of public-private partnerships: Lessons from nine transport infrastructure projects in the Netherlands. Public Administration, 83(1), 135-157.
https://doi.org/10.1111/j.0033-3298.2005.00441.x
12. Fedchenko, M. A., & Kosach, I. A. (2013). The public-private partnership in the sphere of innovations: ukrainian and abroad experience. Visnyk of Chernihiv State Technological University, series «Economic sciences», 2, 365-371 [in Ukrainian].
13. Shambaugh, G. E., & Matthew, R. A. Sustaining Public-Private Partnerships. (2015). International Studies Association Annual Conference New Orleans. Febuary 20, 2015, New Orlean. 
URL: https://ssrn.com/abstract=2658197 (Last accessed: 12.12.2018).
14. Chowdhury, A. N., Chen, P. H., & Tiong, R. L. K. (2011). Analysing the structure of public-private partnership projects using network theory. Construction Management and Economics, 29(3), 247-260.
https://doi.org/10.1080/01446193.2010.537354
15. Hwang, B.-G., Zhao, X., & Gay, M. J. S. (2013). Public private partnership projects in Singapore: Factors, critical risks and preferred risk allocation from the perspective of contractors. International Journal of Project Management, 31(3), 424-433.
https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2012.08.003
16. PPI Project Database. World Bank.
URL: http://ppi.worldbank.org (Last accessed: 12.12.2018).
17. Sharma, C. (2012). Determinants of PPP in infrastructure in developing economies. Transforming Government: People, Process and Policy, 6(2), 149-166.
https://doi.org/10.1108/17506161211246908
18. EPEC Data Portal. European Investment Bank. 
URL: http://data.eib.org/epec (Last accessed: 12.12.2018).
19. Monitoring of PPP implementation in Ukraine. 
URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=62a9b6fb-27ff-462a-b...
(Last accessed: 12.12.2018).
20. Bogomolova, I. S., Grinenko, S. V., & Zadorozhnyaya, E. K. (2015). Development of the human capital taking into account a gender factor in Russia. Mediterranean Journal of Social Sciences, 6(3 S4), 237-244.
https://doi.org/10.5901/mjss.2015.v6n3s4p237
21. Zaitseva, I., & Popova, M. (2013). Technique to study the employment potential of the region: economic-mathematical aspect. World Applied Sciences Journal, 22(1), 22-25.
22. Hamm, I., Seitz, H., & Werding, M. (2008). Demographic change in Germany. Berlin: Springer.
https://doi.org/10.1007/978-3-540-68137-3
23. Stiglitz, J. E., Sen, A., & Fitoussi, J. P. (2010). Mismeasuring our lives: Why GDP doesn't add up. The New Press.
24. Tilak, J. B. G. (2016). Public private partnership in education. Discussion Paper Series № 3/2016. 
URL: http://www.headfoundation.org/papers/2016_3)_Public_Private_Partnership_in_Education.pdf (Last accessed: 12.12.2018).
25. Upabekov, A. E., & Nechayeva, Y. L. (2017). Public-private partnershipas a tool for the development of human capital in the republic of Kazakhstan. Man іn Indіa, 97(14), 465-480.
26. Yavorska, M. (2017). The public and private partnership as an innovative approach of the administrative management in the educational system. Youth & market, 6, 161-164 [in Ukrainian].
27. Moskvichova, O. (2016). Public-private partnership in the field of vocational and higher education. Economiсs and organization of management, 2(22), 291-299 [in Ukrainian].
28. Nifatova, O. M., & Shkoda, M. S. (2017). Enhancing the innovative development policy through building innovation clusters in the framework of public-private partnership. Bulletin of Kyiv National University of Technologies and Design, Series: Economics, 6, 110-120 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.30857/2413-0117.2017.6.13