Вдосконалення інженерного захисту території заповідника «Києво-Печерська лавра»

Демчишин, МГ
Кріль, ТВ
Nauka innov. 2019, 15(3):37-51
https://doi.org/10.15407/scin15.03.037
Рубрика: Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Мова: Українська
Анотація: 
Вступ. Територія заповідника «Києво-Печерська лавра» розташована у складних інженерно-геологічних умовах на правобережних схилах долини Дніпра й прилеглих до неї ділянок лесового плато. Стабільність та збереження об’єктів Лаври забезпечується системою спеціальних утримуючих та водорегулюючих споруд інженерного захисту.
Проблематика. Більшість зазначених споруд було закладено в різні періоди і не завжди мало належне обґрунтування та виконання. Із розбудовою Заповідника змінювались умови їх експлуатації, тому виникає необхідність перегляду ефективності їх роботи як захисних споруд та подальше удосконалення.
Мета. Визначення обґрунтованості, адекватності, ефективності та стану систем інженерного захисту території Заповідника для їх вдосконалення та запобігання надзвичайним ситуаціям.
Матеріали й методи. Використано схему інженерного захисту території (М 1:1000); план наявного стану території Заповідника (М 1:1000); дані інженерно-геологічних розвідувань різних часів, історичні та археологічні матеріали. Для визначення стану об’єктів інженерного захисту здійснено натурні спостереження (встановлення марок, фотофіксація). При оцінці стійкості території Заповідника використано механіко-математичні основи інженерної геології в комплексі з підходами системного аналізу та теорії інженерно-геологічної подібності.
Результати. Встановлено, що схилові процеси на досліджуваній території обумовлені активним розмивом правого берега Дніпра на цій ділянці, значними обсягами земляних робіт при розбудові Печерської фортеці у XVII-XVIII ст., а також неадекватністю окремих інженерних споруд масштабам і характеру розвитку інженерно-геологічних процесів та їх низькою ефективністю.
Висновки. Вдосконалення систем інженерного захисту полягає у підвищенні рівня технічної експлуатації споруд, поєднанні їх роботи із заходами благоустрою й озеленення, налагодженні системи моніторингу, врахуванні сезонності та аномальності проявів гідрометеорологічних процесів. Впровадження отриманих науково-технічних результатів дозволить підвищити ефективність систем інженерного захисту для охорони й збереження об’єктів Заповідника.
Ключові слова: інженерний захист, інженерно-геологічні умови, зсув, провали, суфозія, укріплення схилів