Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України
Заголовок | Вікова структура наукових кадрів як фактор життєздатності наукової системи України |
Тип публікації | Journal Article |
Year of Publication | 2016 |
Автори | Попович, ОС, Костриця, ОП |
Short Title | Nauka innov. |
DOI | 10.15407/scin12.02.005 |
Об'єм | 12 |
Проблема | 2 |
Рубрика | Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
Pagination | 5-11 |
Мова | Українська |
Анотація | Проаналізовано динаміку вікової структури наукових кадрів України від 1995 р. до 2014 р. Здійснено порівняння вікових профілів науковців України і Росії. Виявлено нову для вітчизняної науки тенденцію: після 2005 р. на фоні загального зростання середнього віку науковців почала збільшуватися частка науковців у віці 30—39 років, яка досягла у 2014 р. 22 % ( а разом з тими, кому 29 і менше, — 37 %). Це свідчить про те, що твердження про «тотальне постаріння» і зумовлену ним втрату потенціальної продуктивності української науки є щонайменше спрощенням у трактовці непростої ситуації, що склалася, а також підтверджує, що нинішня вікова структура наукових кадрів все ще здатна забезпечити швидке нарощення наукового потенціалу за умови дієвої підтримки з боку держави.
|
Ключові слова | інноваційний розвиток, вікова група, вікова структура науковців, віковий профіль, життєздатність наукового колективу, привабливість професії науковця |